Ярина Левицька, засновниця Ukrainian Spirit by Yaryna Levytska, просуває українську культуру за кордоном. Вона розповідала нам про свої виклики, досягнення та плани на майбутнє.
www.facebook.com/yaryna.levytska?mibextid=LQQJ4d
www.instagram.com/levytskayaryna?igsh=bHdzd3dsYnEzdHNy&utm_source=qrlinkt.ee/yarochka
Які виклики та досягнення в роботі надихають Вас найбільше?
Мене надихають виклики, які дозволяють розкрити глибину моєї роботи та підкреслити важливість України, особливо за кордоном. Це можливість донести наші традиці, звичаї та нагадати, що в нас триває війна. Моє досягнення – це допомога людям і внесок у перемогу.
Я рухаюся крок за кроком, роблячи все можливе для нашої спільної мети. Хоча я маю спеціалізацію політолога, але ніколи не прагнула стати відомим політиком. Моє життя склалося природним чином так, що я завжди шукала щастя й безпеки, а визнання мені не було важливим. Мої досягнення минулих проєктів надихають мене ще більше присвячувати мою працю для перемоги у війні та коли настане мир, докладати всіх зусиль для відбудови України та добробуту українців.
Чи бувають моменти, коли Вивідчуваєте втому і бажання все кинути?
Ні! Багато друзів говорять, що я можу перегоріти, але я цього не відчуваю. Деколи я втомлююся і можливо раз на пів року трапляється, що хочу один день нічого не робити. У такі моменти я просто йду на пробіжку і проводжу час зі своїми найріднішими. Але вже до вечора моя енергія повертається, і я знову готова до дій. Я дуже активна у своєму житті та навіть коли здається, що потрібно відпочити, відповідальність перед людьми, які потребують моєї допомоги, завжди спонукає мене продовжувати.
Як Ви просуваєте українську культуру в США?
Просування української культури в США включає участь у різноманітних подіях, як запланованих, так і спонтанних. Наприклад, нас часто запрошують представляти Україну на різних фестивалях, таких як перуанський чи карибський, навіть якщо ці події немають прямого стосунку до України.
Одним із ключових заходів є щорічний фестиваль української культури Vatra в Орландо, який триває два дні та залучає учасників та організаторів з усієї Америки. Окрім цього, ми беремо участьy Fusion Festival, де представленопонад 150 країн і я виступаю там як амбасадор української культури Флориди. Також я активно поширюю українську культуру на релігійних заходах в церквах та в інших українських закладах.
Крім цього я працюю над організацією різних заходів у партнерстві з Ukrainian Project, Chaikovsky Productions, Intellectual Leadership.
Планую участь у десятому кінофестивалі Star Independent в Maямі, де цього року покажуть фільми «Буча», «Смак свободи», «Давай танцюй», «Чорний козак», «Я, Победа і Берлін». Частина моєї роботи запланована попередньо, але багато чого відбувається спонтанно, і саме ця різноманітність мене захоплює.
Чи можемо сказати, що Ви єментором у роботі з дітьми?
Так, я працюю ментором та волонтером в Orange County, зокрема y Blankner School і у 2022 році отримала статуетку як найкращий ментор цього регіону. Хоча зараз у мене менше дітей, ніж на початку, я продовжую надавати підтримку як у навчанні, так і в психологічному аспекті, забираючи дітей з уроків для додаткових занять. Наприклад, був такий випадок: одна із моїх підопічних хотіла взяти участь у талант-шоу і не мала такої можливості. Щоб підтримати дівчинку та розвиток її таланту, я придбала для неї одноколісний велосипед, щоб вона могла виступити.
Які цінності Ви прагнете передати дітям?
Найважливіше, що я хочу передати дітям, — це знання про українські традиції та їхні корені. Попри те, що ми живемо в Америці, важливо зберігати українську культуру та повагу до батьків. Війна навчила нас підтримувати одне одного і я намагаюся…
Відома українська волонтерка та промоутерка – ЯРИНА ЛЕВИЦЬКА – допомагає ветеранам війни з реабілітацією, активно просуває українську культуру в США! У чому сила яскравої та незламної жінки? Які плани менторка має на майбутне? Дізнаєтесь із нашої розмови!
Ярино, минулого разу миґрунтовно говорили про Вашу волонтерську діяльність, підтримку українських військових. Сьогодні хочемо дізнатися більше про Вас, як особистість. Де народилися і коли переїхали до США?
Я народилася в невеличкомумісті Радехові, Львівської області.Навчалася в школі з поглибленим вивченням іноземних мов. Відвідувала гуртки, драматичний театр, музичну школу, школу мистецтв,займалася танцями та іншимивидами мистецтва. Часто бралаучасть у конкурсах та олімпіадах.
У 17 років вступила до Києво-Могилянської академії, згодом навчалася в Інституті міжнародних відносин. У 2011 році вперше поїхала до Америки на конференцію.
Тоді вже знала свого майбутнього чоловіка, який запросив мене до Америки. Я вирішила залишитися на два місяці і вступила до бізнес-школи, яку закінчила екстерном.
До повномасштабного вторгнення у 2022 році я здебільшого знаходилася в Україні. Зараз я більше перебуваю в США через навчання доньки, яка незабаром піде у другий клас. Ми проводимо один зимовий місяць та два літніх в Україні. Вірю, що війна скоро закінчиться, і тоді я зможу більше часу перебувати в рідній Україні.
Зараз Ви активно просуваєте українську культуру за кордоном, організовуєте різноманітні заходи. Які горизонти відкрило для Вас промоутерство?
Насамперед, це знайомство з талановитими людьми, з якими я співпрацюю в різних проєктах. Я ділюся досвідом і думками, взаємодію з представниками різних національностей та культур.
Основна мета моєї діяльності – показати і донести українські традиції, культуру та звичаї до широкої аудиторії, зокрема в США.
Важливо зробити їх зрозумілими та цікавими для місцевих мешканців. Особливою частиною цієї роботи є налагодження партнерських звʼязків і співпраці з різними організаціями. Хочу вірити, що це дозволить створити більш масштабні та значущі проєкти.
Яка Ви мама? Які українські традиції панують у Вашій родині?
У мене чудова донечка, і я надзвичайно пишаюся нею. Вона є моїм натхненням і сенсом життя, надає мені сили та енергію для нових звершень. Ми вчимося одна в одної: вона грає на фортепіано, і я теж грала та граю; вона танцює, і ятанцювала та танцюю разом з неюта багато іншого. Ми вчимося разом, досліджуємо нове, доповнюємо одна одну. Я прагну бути прикладом для донечки, адже діти наслідують батьків. Вона настільки сильна і талановита, що я впевнена в її великих досягненнях у майбутньому.
Щодо українських традицій, ми їх щиро підтримуємо. Адже я прагну зберегти їх та передати далі своїм дітям, а потім онукам та правнукам. Ми святкуємо Великдень і Різдво за українськими звичаями: з вишиванками, молитвами, українськими традиційними стравами.
Ми малюємо писанки та фарбуємо крашанки, колядуємо, а також дотримуємося традиції гостинності, приймаючи друзів і родичів вечорами з українською музикою. Ми вивчаємо українську поезію та співаємо українських пісень.
Щонеділі ми стараємося ходити до церкви, хоча не завжди вдається через велику кількість заходів на вихідних. Також ми дотримуємося традиції звертатися до батьків на «Ви», з повагою. Це частина нашого сімейного виховання, яка підкреслює важливість поваги у стосунках.
У чому Ваша жіноча сила?Поділіться власним рецептом успіху?
Мабуть, моя жіноча сила полягає в тому, що я соціальна людина. Легко знаходжу спільну мову з людьми, вмію вислухати і порадити, швидко встановлюю контакт, що приваблює всіх. Мені часто кажуть, що мої очі посміхаються, а моє обличчя випромінює радість. Во я намагаюся знаходити «плюси» навіть у проблемах, перетворюючи перешкоди на сходинки до мети і успіху. Мій рецепт успіху – це любов до життя і людей, а також позитивний підхід до всього, що я роблю. Моя енергія і сила народжуються з цього позитиву і допомоги іншим.
Які цілі ставите перед собою? До чого готуєтесь найближчим часом?
Насамперед, я готуюся до Перемоги. Моя мета – повернутися на рідну землю не лише з короткими поїздками, щоб допомогти іншим чи провідати батьків, але щоб насолоджуватися життям у рідній країні.
Мої цілі є масштабними, але я не розкриваю всі деталі, сподіваючись, що мені все вдається, і тоді про них усім можна буде дізнатися. Однією з головних цілей є подальша допомога людям, особливо нашим військовим та ветеранам. Я планую бути задіяною у різних проєктах, повʼязаних з ветеранським рухом, а також активно просувати українську культуру в Сполучених Штатах Америки.
Для мене важливо, щоб моя діяльність приносила користь і допомагала іншим, особливо тим, хто постраждав від війни. Це моє завдання і мета на найближчийчас.
Флорида Орландо
