Українці, де б вони не були, створюють свої простори — місця зустрічі, підтримки й збереження національної пам’яті. Навіть за тисячі кілометрів від дому вони знаходять можливість говорити рідною мовою, співати українських пісень і передавати дітям свою культуру. Цього разу редакція журналу перенеслася до Іспанії, щоб побачити, як українська громада в провінції Аліканте будує власний освітній […]
У самому серці Центральної Флориди, неподалік Великого Орландо, вже п’ять років палає особливий вогонь. Це не просто сцена з музикою, не лише фестивальні намети чи традиційні вишиванки. Це Vatra — символ тепла, пам’яті, традицій і стійкості. Фестиваль народився з потужної ідеї — створити простір, де українці, навіть за тисячі кілометрів від дому, можуть відчувати єдність.
Цю фразу чули в дитинстві майже всі, кому сьогодні трохи за тридцять. У ній було все: і страх, і сором, і жорстка мотивація. Наших батьків виховували через заборони та залякування, і вони передали цей метод нам. Так у підсвідомості цілого покоління закріпилася проста установка: «щоб вижити — треба вчитися, працювати і триматися за стабільність». Саме
У світі, де еміграція стає щоденною реальністю для тисяч людей, надзвичайно важливо мати інструменти, які допомагають не просто вижити, а впевнено адаптуватися та реалізувати себе. Сьогодні ми розповідаємо про унікальну жінку — Ірину Біжик, директорку школи Concord Rusam у Нью-Йорку, яка створила настільну гру для медсестер-емігранток, а також розробила білінгвальну методику навчання Adapt2RN. Її інновації
Починати життя в новій країні — це завжди виклик. Нове середовище, інша мова, нові правила, нові люди. Моє життя склалося так, що сьогодні я живу вже в 19-му місті, в п’ятій країні і третьому американському штаті. І кожен раз — це нова версія мене самої. Переїхавши до Маямі, я одразу почала шукати, як бути корисною
