Мій професійний шлях починався в Україні, де я здобула юридичну освіту й кілька років працювала помічником нотаріуса. Саме тоді у мене з’явилася велика мрія — отримати статус нотаріуса. Я наполегливо йшла до цього, але на заваді стали квоти, складніші іспити й подовжене стажування. У результаті я так і не отримала свідоцтва. Згодом я працювала державним реєстратором, але бажання стати нотаріусом не залишало мене ніколи.
Події останніх років змусили мене залишити Україну. Я стала емігранткою, і саме в Америці, у Флориді, життя подарувало мені другий шанс. Завдяки підтримці моїх друзів — Володимира Кошового та Олени Яремчук — я отримала ліцензію нотаріуса у Флориді і тепер із гордістю можу сказати: моя мрія здійснилася.
Мій професійний фундамент склали кілька важливих етапів навчання. У 2004 році я закінчила Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, де здобула диплом спеціаліста за спеціальністю «Правознавство» (юрист). Через рік отримала диплом бакалавра в Дніпропетровському державному хіміко-технологічному університеті за спеціальністю «Економіка підприємств».
А згодом, у 2019–2020 роках, завершила навчання в Дніпропетровському регіональному інституті державного управління НАДУ при Президентові України, отримавши диплом магістра з публічного управління та адміністрування. Ця освіта допомогла мені поєднати юридичні, економічні та управлінські знання, які стали надійною базою для моєї професійної діяльності як в Україні, так і у США.
Одним із найбільших викликів стало зіткнення з різницею правових систем. В Україні діє романо-германська система, що ґрунтується на кодифікованих законах: усе чітко виписано, структуровано, передбачено кодексами та статтями. Для юриста це створює певну стабільність і логіку: є закон — і є його пряме застосування. У США, зокрема у Флориді, працює інший підхід — англо-саксонська система, де головну роль відіграє прецедентне право.
Тут законодавство тісно переплітається з судовою практикою: рішення судів у минулому формують основу для вирішення аналогічних справ у майбутньому. Це означає, що для роботи важливо не лише знати закон, а й орієнтуватися в історії судових рішень, у вмінні аналізувати прецеденти й застосовувати їх на практиці.
Перехід від «системності» українського законодавства до «гнучкості прецедентів» був непростим і вимагав переосмислення професійного мислення, але саме цей досвід дозволив мені стати гнучкішою і знайти себе в нових умовах.
У квітні 2025 року я склала іспит і отримала ліцензію нотаріуса у Флориді. Це був надзвичайно хвилюючий момент: після багаторічної мрії я нарешті змогла зробити крок у професію, яка для мене завжди була особливою. Я ще молодий спеціаліст, але вже сьогодні відчуваю гордість за те, що належу до цієї системи.
Мені подобається бути частиною правової структури, яка утверджує верховенство права і водночас охороняє права й обов’язки людини та громадянина. Нотаріус у Флориді — це не просто людина з печаткою. Це частина державної служби, адже призначення відбувається губернатором штату, і кожен нотаріус фактично стає представником держави.
Звичайно, функції нотаріуса різноманітні — від посвідчення підписів до складання аффідевітів чи присяг. Але найбільше мене надихає можливість реєструвати шлюби. У ці миті я відчуваю, що я є частиною зародження нової родини, що бачу щасливі посмішки наречених і їхніх близьких. Я насолоджуюся кожною хвилиною цієї події, адже вона дарує справжні емоції та залишає світлі спогади не лише в серцях молодят, а й у моєму власному.
Нотаріус у Флориді — це не лише людина з печаткою, а насамперед обличчя держави в очах громадян. Кожен підпис, кожне слово й навіть щоденна поведінка поза роботою формують довіру до інституції, яку ми представляємо. Я відчуваю, що ця професія вимагає від мене абсолютної чесності й неупередженості. Для мене це своєрідний кодекс честі: діяти справедливо, забезпечувати захист прав і свобод людини й громадянина та залишатися вірною закону й совісті. Бути нотаріусом — це не просто професія, це частина моєї ідентичності та відповідальності перед суспільством.
Мій шлях до професії нотаріуса був довгим і непростим. В Україні він зупинився на півдорозі, але у Флориді моя мрія знайшла друге життя. Сьогодні я не просто виконую професійні обов’язки — я живу справою, про яку мріяла багато років. Для мене нотаріус — це не лише юридична функція. Це довіра людей, це відповідальність перед державою, це можливість стати свідком найважливіших подій. Коли я проводжу церемонію шлюбу, я пишаюся тим, що саме мені довірено офіційно підтвердити народження нової сім’ї.
Це момент, коли почуття й обіцянки перетворюються на юридичний факт, і держава визнає подружжя як нову частину суспільства. Бути присутньою у такі хвилини — для мене велика честь. Я вдячна долі за цей шанс і вірю, що мій досвід доводить: навіть якщо мрія відкладається на роки, вона обов’язково здійсниться там, де на це прийде свій час.
Майамі
