Деякі речі складно автоматизувати. Не тому, що бракує алгоритмів, а тому, що потрібна уважність — не цифрова, а людська. Живе чуття. Досвід. І здатність побачити те, чого ще нема — але вже існує в уяві.
Мене звати Маріанна Сорочинська. Я художниця, сценограф, графічна дизайнерка й ілюстраторка. Моє мистецтво — це не просто про красу. Це про суть. Про емоцію. Про сенси, які потрібно точно передати — через форму, колір, лінію, простір. Я створюю те, що допомагає іншим виразити себе: для театрів — атмосферу, для брендів — візуальну мову, для винахідників — рисунки їхніх ідей.
Я працюю з патентними концептами — розробляю ілюстрації до технічних рішень, перетворюючи бачення винахідника на мову зображення. Завдяки досвіду в кресленні, розвиненій просторовій уяві та здатності швидко орієнтуватися в нових сферах, я створюю точні, функціональні та зрозумілі візуалізації.
Це не те, що може зробити штучний інтелект — тут ідеться не лише про техніку, а про розуміння логіки винаходу, передбачення нюансів, інтуїтивну ясність. Іноді ідея ще туманна — але я вже бачу її образ.
Так само з логотипами — справа не у красі. Я вивчаю бренд, аналізую його цінності, емоційний підтекст, метафору, яку він несе. Створюю не просто знак, а візуальну ідентичність, яка залишиться в пам’яті. Яка працюватиме і на візитівці, і на білборді. Я не користуюсь шаблонами і не передаю роботу іншим. Кожен логотип — це авторська робота. Від ідеї — до форми. У цьому і є різниця між AI-графікою і людською творчістю.
У театрі це відчувається ще гостріше. Працюючи над сценографією, я створюю не декорацію. Я формую простір. Атмосферу, в якій розгортається дія. Світ, у який глядач потрапляє з перших секунд. Чи це дитяча вистава, чи психологічна драма — все починається з простору. Саме художник задає ритм, настрій сцени, створює перше враження, яке говорить до глядача ще до того, як пролунає слово.
Мені пощастило реалізуватися в багатьох напрямках — від сценографії в Польщі, Німеччині та Україні, до ілюстрацій настільних ігор, авторських МАК-карт, капсульних колекцій одягу, портретів і брендового дизайну. Усе це об’єднує людський підхід. Я спілкуюсь із клієнтами. Я слухаю і думаю. Дивлюсь не лише на форму, а й на сенс. І тільки тоді народжується справжнє.
Сучасні технології дозволяють працювати з будь-якої точки світу. І мені це дуже подобається. Сьогодні я роблю логотип для канадської компанії, завтра — візуалізую технічний задум німецького інженера, а післязавтра — працюю над костюмами для нової вистави. Але що б я не робила — я створюю з повагою до ідеї. І до людини.
Світ змінюється. Але те, що зроблено з душею — залишається. Тому я продовжую малювати. І шукати нові проєкти, де мій досвід, мій погляд і моя уважність можуть бути корисні. У мистецтві. У візуальній комунікації. У роботі з ідеями, що чекають на свою форму.
Маріанна Сорочинська
