Мене часто називають «цифровим динозавром». Я ношу це звання з певною гордістю — не тому, що я застарілий, а тому, що орієнтуюся в цифровій екосистемі ще з початку 90-х — коли віддалена робота здійснювалася через факси, а «електронна комерція» була радикальною ідеєю.
Протягом своєї кар’єри міжнародного тренера, спікера та запрошеного професора я мав честь проводити семінари та конференції у понад 60 країнах на чотирьох континентах.
Але якщо є одна річ, якої мене навчила ця глобальна подорож, то це таке: технології змінюються, але людська природа залишається незмінною. Щоб досягти успіху в першому, потрібно опанувати друге.
Мій шлях — це не лише викладання цифрової трансформації; це історії, які розповідаються, мости, які будуються, і неймовірні люди, яких я зустрів завдяки глобальній мережі, що змінила моє життя: Junior Chamber International (JCI).
Академічний мандрівник: від аудиторій до ключових виступів
Моє професійне життя повернуло у несподіваному напрямку. Хоча я здобув освіту економіста, я ніколи не працював у цій вузькій спеціалізації.
Натомість я знайшов свою місію як мандрівник-оповідач — людина, яка переходить «від села до села» (або від університету до університету), ділячись досвідом, що надихає на досконалість.
Сьогодні я розподіляю свій час між корпоративним світом і академією. Я викладаю цифрову трансформацію у провідних університетах Європи та Еквадору, а також уже 17 років працюю координатором післядипломної програми з цифрового маркетингу в Португальському інституті маркетингового адміністрування (IPAM).
Для мене бути професором і спікером — це вправляння у культурній скромності.
Я часто використовую те, що називаю методологією «Губки»: приїжджаю в нову країну за кілька днів до виступу, щоб увібрати місцеву атмосферу, історію та мову і адаптувати кожну презентацію до локального контексту.
Чи виступаю я в Сирії, Монголії чи Колумбії — моя мета завжди одна: бути каталізатором знань і допомагати професіоналам зрозуміти, що найважливіша операційна система — це людський розум.
JCI: двигун глобальних можливостей
Мене часто запитують, як тренеру з Португалії вдалося відкрити двері у понад 60 країнах. Відповідь проста: нетворкінг — це соціальний важіль. І для мене найпотужнішим важелем завжди була Junior Chamber International (JCI).
Що таке JCI?
Для тих, хто не знайомий, JCI — це всесвітня федерація молодих лідерів і підприємців. Це організація, яка дає платформу для розвитку лідерських навичок, соціальної відповідальності та співпраці, необхідних для створення позитивних змін.
Це не просто клуб — це глобальна лабораторія, де можна випробувати свої лідерські якості та побудувати мережу контактів по всьому світу.
Активне членство, а згодом і статус сенатора JCI — довічна відзнака за видатну службу — стали справжнім переломним моментом у моєму житті.
JCI навчила мене, що щоб вести інших, потрібно спершу навчитися вести себе. Вона дала мені довіру виступати перед різноманітними аудиторіями та створила «страхувальну мережу» колег майже в кожному великому місті світу.
Лідерство серед сенаторів: 2022 рік і європейське бачення
У 2022 році моя подорож з JCI досягла нового піку, коли я став Президентом Асоціації сенаторів JCI в Європі.
Ця роль була більше, ніж просто титул — це було управління мережею досвідчених лідерів на континенті, який переживає масштабні зміни.
Суть лідерства, особливо на цьому рівні, — бути прикладом. Неможливо пропагувати зміни або цифрову трансформацію, просто купуючи програмне забезпечення, яким ти сам не користуєшся.
Потрібно стати «Нульовим суб’єктом» тих змін, які хочеш бачити.
Керуючи європейськими сенаторами, я зміг застосувати принципи внутрішнього лідерства — зосередженість на емпатії, прямій комунікації та силі правильних запитань.
Людське обличчя нетворкінгу: Альона та Україна
Нетворкінг часто має погану репутацію як щось холодне чи транзакційне — просто «обмін візитками».
Насправді найкращий нетворкінг — це про взаємодію і вдячність. Це про «Банк втрачених можливостей» — невидиму ціну тих зв’язків, які ми не створили через сором’язливість або зайнятість.
Одним із найцінніших «вкладів» у моєму особистому банку можливостей стало знайомство з Альоною Яремчук. Блискуча юристка і потужна учасниця JCI Ukraine, Альона і я вперше зустрілися на заходах JCI.
Те, що почалося як професійне знайомство, швидко переросло у глибоку й тривалу дружбу.
Альона — уособлення стійкості, якості, яку я вважаю найважливішою для будь-якого підприємця. Наша дружба привела мене до її рідної країни — України, де я на власні очі побачив силу і теплоту людей.
Одна річ — читати про країну в атласі (що я любив робити в дитинстві), і зовсім інша — ходити її вулицями разом із другом, який може пояснити її душу. Саме такі «емоційні мости» визначають мою кар’єру.
Висновок: ніколи не переставайте бути «губкою»
Озираючись на фотографії — від церемоній нагородження до неформальних зустрічей у далеких країнах — я розумію, що успіх не має стандартного образу.
Це не лише про кількість відвіданих країн чи нагород на полиці. Це про цінність, яку ти створюєш, і допитливість, яку зберігаєш.
Ми починаємо старіти тоді, коли втрачаємо цікавість, адже мозок, як м’яз, атрофується без тренування.
Моя порада тим, хто хоче вийти на міжнародний рівень? Зробіть крок віри. Приєднайтеся до мережі на кшталт JCI, будьте достатньо скромними, щоб вчитися у кожного, і пам’ятайте: саме наша мережа — це справжній секрет особистого та професійного успіху.
Залишайтеся допитливими, залишайтеся мобільними і ніколи не забувайте гуманізувати свій алгоритм.
Філіпе Каррейра
www.filipecarrera.com
