Ірино, розкажіть, як почалася Ваша історія участі в конкурсах краси? Що Вас надихнуло?
Все почалося досить несподівано. Одного дня зі мною зв’язався представник української діаспори в Маямі й запропонував узяти участь у конкурсі краси Ms. America WI, представляючи Флориду. Якщо чесно, спершу я подумала, що це якесь непорозуміння або навіть шахрайство.
Адже в юності, так, я активно брала участь у конкурсах краси в Україні, навіть представляла нашу країну на міжнародному рівні. Але тоді мені було 18, 20… А тут мені вже 35, я мама дорослого сина, маю родину, не в кращій фізичній формі — здавалося, цей етап життя давно позаду.
Я розповіла про це чоловікові. Він — успішний американський бізнесмен, майже стовідсотковий італієць, дуже ревнивий. Я була впевнена, що він одразу скаже «ні», і на цьому все закінчиться. Але його відповідь мене вразила: «Звісно, ми беремо участь!»
У той момент я зрозуміла, що зворотного шляху немає. Я не могла дозволити собі злякатися чи засумніватися. Мій чоловік дивився на мене з вірою — я мала відповідати цією ж впевненістю.
Пізніше він зізнався: насправді не дуже хотів, щоб я брала участь. Але ще більше він не хотів, щоб я втратила можливість, про яку могла б жалкувати. Він знав: якби не підтримав мене тоді — я б цього не пробачила. І я вдячна йому за це безмежно.
Якими були головні виклики на шляху до титулу «Місіс Світу»?
Найбільший виклик — це була робота із собою та власним мисленням. У нашому менталітеті досі присутнє уявлення, що жінка після 30 — уже не молода. В Америці цього немає! Тут жінки і в 60 живуть на повну, починають усе з нуля, закохуються, виходять заміж, реалізовуються.
Хоч мені здавалося, що я впевнена в собі, красива, сучасна — глибоко всередині жила думка, що конкурси краси вже не для мене. І ось саме це я мала в собі змінити. Усвідомити: я — у своєму розквіті, я можу все, я цього варта.
Ще один виклик — це зібрати команду. На той момент я жила в США лише три роки, усе було новим і чужим. Але мені пощастило зустріти в Америці неймовірно талановитих українців, які стали моєю підтримкою, моєю силою. Саме завдяки ним я пройшла шлях від Mrs Флорида» до Mrs Америка», а потім і до перемоги в Ms Світу. Ця перемога — не тільки моя. Це тріумф команди, яка в мене повірила. Я завжди повторюю: твій успіх напряму залежить від людей, які поруч із тобою.
І ще один момент, який мені дуже запам’ятався: у фіналі конкурсу я залишилась удвох із представницею Росії. І я перемогла. Це було дуже символічно. Ще один доказ того, що перемога — за Україною.
Що для Вас означає ця перемога — особисто і як для представниці України?
Ця перемога — величезна честь і глибока особиста гордість. Вона стала результатом багаторічної праці, постійного самовдосконалення та віри в себе. Це не лише титул — це символ мого шляху, усіх моїх внутрішніх трансформацій, рішучості й сили.
Але ще більше вона означає для мене як для українки. У цей складний час для нашої країни, перемога українки на світовому рівні — це потужне нагадування світові: Україна — це про силу, гідність, жіночу красу та інтелект. Це ще одне підтвердження того, що наш дух незламний, і ми можемо перемагати не лише на полі бою, а й у культурі, моді, мистецтві, бізнесі — скрізь, де є українці.
Своїм прикладом я хочу надихати жінок. Показати, що вони можуть усе. І для цього не потрібно бути ідеальною. Бо ідеалу не існує! У кожної з нас є свої особливості — і саме вони роблять нас унікальними. Важливо навчитися їх цінувати і впевнено з ними йти вперед.
Що вам дала перемога в конкурсі?
Перемога на конкурсі принесла мені набагато більше, ніж корону чи титул. Вона стала доказом того, що мрії збуваються — варто лише повірити в себе, діяти та постійно зростати. Ця перемога відкрила переді мною нові горизонти, подарувала неймовірні знайомства і стала потужною платформою для того, щоб говорити про розвиток, жіночу силу та внутрішню гармонію.
Бути дружиною успішного мільйонера — це окремий виклик. Потрібно завжди відповідати, розвиватися, надихати, дивувати. Але після моєї перемоги я побачила, як гордо на мене дивився мій чоловік. У перший день конкурсу, після фіналу, він сказав мені: “Thank God I’m in your team” («Дякую Богу, що я у твоїй команді»). Він побачив, із якою силою, впевненістю та професійністю ми з моєю командою йшли до перемоги — і його переповнювала гордість!
А що вже казати про сина… Кожна мама мріє, щоб її дитина нею пишалась. Мій дорослий син був поруч кожного конкурсного дня, підтримував, допомагав, переживав. Уявіть собі — як може гордитися син, коли його мама перемагає в конкурсі Місіс Світу! Цей погляд, це визнання — безцінні. Заради таких моментів варто було пройти весь цей шлях.
Але найцінніше в цій перемозі — сам шлях. Люди, яких я зустріла, виклики, які я пройшла, внутрішнє зростання. Я трансформувалась у нову себе — сильнішу, впевненішу, гармонійну. Я фізично бачу різницю в собі “до” і “після”. Моє обличчя, мій погляд, моя енергетика змінились. І це відчуття власної цінності — головне надбання конкурсу.
Сьогодні корона — не лише символ перемоги, а інструмент, яким я навчилась користуватись. Мої руки стали сильнішими — бо я можу допомагати більшій кількості людей. Мій голос став гучнішим — мене чують на сцені, в соціальних проєктах, у благодійності. До мене прислухаються, і я відчуваю відповідальність за кожне слово. Це велика сила — і я щаслива, що можу використати її для добра.
Найголовніше, чого я навчилася — справжня краса народжується не у зовнішності, а в гармонії душі, характері, мудрості та діях.
Ви живете в Майамі — як Вам вдалося поєднати американське середовище та українську ідентичність
Життя в Маямі стало для мене унікальним досвідом гармонійного поєднання двох культур — динамічної, відкритої, можливостями наповненої Америки та глибокої, емоційної, стійкої України. Це як жити між двох світів, і брати з кожного найкраще.
Я залишаюся українкою в серці — незалежно від географії чи громадянства. Я продовжую українські традиції навіть за тисячі кілометрів від дому: вдома ми святкуємо наші свята, готуємо українські страви, я підтримую українську громаду у США, беру участь у благодійних та культурних заходах, допомагаю новоприбулим українцям адаптуватися.
Українська ідентичність — це не паспорт і не місце проживання. Це — цінності, які ти несеш у світ. Це — любов до своїх коренів, до історії, до людей. І де б я не була — я завжди залишуся українкою. Так, я громадянка США, і вдячна цій країні за нові можливості, але душею я — з Україною. Завжди.
Чи відчуваєте підтримку української діаспори в США?
Так, я дійсно відчуваю щиру і потужну підтримку української діаспори в США. Саме представники нашої громади стали моєю командою на шляху до перемоги. Це неймовірна спільнота сильних, свідомих і об’єднаних людей, які не забувають, хто вони і звідки.
У кожній зустрічі, у кожному повідомленні, в кожному слові підтримки — я відчуваю єдність, тепло та гордість за те, що ми — українці. Ця підтримка дає силу йти вперед, надихає бути ще активнішою, представляти нашу культуру й наші цінності на високому рівні. Саме завдяки такій єдності українців по всьому світу ми залишаємося сильними, незламними і видимими для світу.
Що, на Вашу думку, українки можуть принести світові в сфері краси та жіночого лідерства?
Моя перемога на міжнародному конкурсі ще раз підтвердила: українки — одні з найкрасивіших жінок у світі. Але наша сила — не лише у зовнішності. Українки мають унікальне поєднання внутрішньої стійкості, жіночності, інтелекту й гідності. Ми знаємо, як залишатися ніжними — і водночас незламними.
У сфері краси ми демонструємо, що справжня привабливість — це більше, ніж зовнішній вигляд. Це — глибина, цінності, культура, доброта. А в сфері жіночого лідерства українки стають прикладом нової моделі — лідерства з серцем. Там, де є сила, є також співчуття. Там, де є впевненість — є турбота.
Ми не просто надихаємо — ми діємо. Ми перетворюємо виклики на можливості, біль — на силу, а мрію — на конкретні результати. І саме таким прикладом ми можемо змінити не тільки своє життя, а й світ навколо нас.
Після перемоги Ви стали коучем для жінок, які мріють про подіум. Що спонукало Вас до цього кроку?
Після перемоги я відчула, що просто не маю права залишити цей досвід лише для себе. Я знаю, як це — сумніватися в собі, боятися сцени, думати, що вже пізно або не тіло, не вік, не час.
У кожній жінці, яка приходить до мене, я бачу себе, я бачу потенціал, який вартий найвищої сцени. Деякі сумніваються, чи можлива перемога саме для них. Іншим я потрібна для підтримки, віри у них та допомоги, щоб вони змогли засяяти яскравіше будь-якої зірки. Я тут саме для цього: щоб підтримати, розкрити внутрішнє світло і допомогти кожній знайти свою унікальну силу.
Я вирішила стати коучем, щоб стати для жінок тим голосом підтримки, віри, сили. Я передаю своїм ученицям не лише знання про конкурси — я ділюсь енергією, мотивацією, впевненістю. З кожною їхньою перемогою я ніби знову сама виходжу на сцену. Це особливе відчуття — бути частиною трансформації жінки, бачити, як вона розквітає, починає сяяти не лише в короні, а й у повсякденному житті.
Найцінніше — це бути свідком того, як змінюється не лише зовнішність, а й погляд, постава, мова, настрій. Як жінка нарешті дозволяє собі бути красивою, впевненою, амбітною. Це не просто коучинг — це моє мистецтво, моє натхнення, моя гордість.
Я хочу допомогти зламати ті залишки стереотипів, що все в житті жінки має «строк придатності». Ей- джизм — це те, що ми маємо залишити в минулому. Краса, сила, вплив — не мають вікових обмежень. Кожна жінка прекрасна саме тоді, коли вона цього хоче — і я допомагаю їй це відчути.
Які основні теми Ви розкриваєте у своїй менторській програмі?
У першу чергу я прагну показати кожній жінці, що вона вже прекрасна — незалежно від віку, зросту, ваги чи інших зовнішніх характеристик. Справжня краса — у тому, як жінка себе несе, як і що вона говорить, що транслює, як дивиться, поводиться, рухається, який макіяж, зачіску та одяг обирає. Я допомагаю знайти й підкреслити ту найкращу версію себе, яка вже всередині кожної з нас.
У своїй менторській програмі я фокусуюсь не лише на зовнішньому образі, а й на розвитку внутрішньої сили. Основні теми включають:
- розвиток впевненості в собі;
- мистецтво самопрезентації;
- роботу з камерою та сценою;
- емоційний інтелект;
- жіноче лідерство;
- постановку та досягнення особистих цілей.
Окрема важлива тема — як гармонійно поєднувати красу, родину, кар’єру й амбіції, не втрачаючи себе. Я не просто готую до виходу на сцену — я допомагаю розкривати глибинний потенціал жінки, аби вона сама і її близькі могли з гордістю сказати: «Ось вона — справжня Я».
Чим відрізняється внутрішня підготовка від зовнішньої — і яка важливіша?
Зовнішня підготовка — це те, що першим бачить світ: хода, постава, стиль, зачіска, макіяж, вміння триматися на сцені. Це дуже важливо, бо створює перше враження. Але справжня глибина — у внутрішній роботі.
Внутрішня підготовка — це віра в себе, цінності, розуміння своїх цілей, здатність витримати тиск і залишатися собою. Саме вона формує харизму, впевненість, силу. Без неї навіть найідеальніший образ не справлятиме враження, бо глядач завжди відчуває справжність.
Внутрішня підготовка не лише допомагає вийти на сцену, а й достойно пройти шлях до неї, не зламатися і зберегти гармонію з собою та покорити жюрі конкурсу і глядачів.
Але, звісно, ми також багато працюємо над зовнішнім образом. У мене є безліч перевірених секретів і технік, як підкреслити жіночу красу і розкрити її потенціал. Коли внутрішнє й зовнішнє працюють в гармонії — народжується справжня королева.
Ви працюєте з жінками з різних країн. Які риси, на Вашу думку, об’єднують сильних жінок незалежно від національності?
Працюючи з жінками з усього світу, я щоразу переконуюсь: сила жінки не має національності. Мова, культура, віросповідання можуть відрізнятись, але справжня внутрішня сила — вона універсальна.
Сильних жінок об’єднують спільні риси: це здатність не здаватися після труднощів, вміння починати з нуля, вірити в себе навіть тоді, коли ніхто не вірить. Вони відкриті до змін, прагнуть гармонії, самореалізації й хочуть створювати кращий світ — не тільки для себе, а й для своїх родин, для суспільства.
Це жінки з великою емпатією, які здатні співчувати й підтримувати інших, але при цьому не втрачають власної сили. Вони вміють бути ніжними, але рішучими, жіночними, але лідерками. Вони надихають — своїм прикладом, своєю дією, своєю присутністю.
І найголовніше — у серці кожної з них живе любов: до себе, до життя, до людей. Саме ця любов і є тим світлом, що об’єднує сильних жінок по всьому світу.
Чи бувають моменти, коли здається, що все марно? Що Ви радите своїм ученицям у такі моменти?
Так, бувають моменти, коли здається, що все даремно — і це абсолютно нормально. Ми всі проходимо через сумніви, втому, сльози, внутрішній супротив. І навіть у процесі підготовки до конкурсів мої дівчата часто плачуть — їм здається, що це занадто важко, що вони не зможуть. Але саме в ці моменти я прошу їх зробити ще один крок — один, який здається неможливим. І вони роблять. І перемагають. І тоді вони вже самі в себе вірять на всі 100%.
Я завжди кажу: дозволь собі прожити ці емоції, але не залишайся в них надто довго. Згадай, чому ти почала. Згадай, скільки вже пройдено. І зроби хоч маленький крок уперед — бо навіть один рух важливіший за зупинку. І не забувай: найтемніше — перед світанком. А твій світанок — уже на горизонті.
Я також проходила через миті, коли все здавалося марним. Коли щось не вдається з першого, другого, п’ятого разу. І тоді я кажу собі: неможливо, щоб у мене не вийшло! Якщо не вийшло зараз — вийде наступного разу. Головне — не зупинятися, а продовжувати діяти, навіть коли важко. Бо успіх завжди приходить до тих, хто не здався.
І я хочу, щоб кожна жінка це пам’ятала: ти сильніша, ніж думаєш. І ти обов’язково переможеш, якщо не перестанеш вірити і діяти.
Яка історія успіху Вашої учениці Вас найбільше зворушила?
Кожна історія моїх учениць — це особливий шлях, і всі вони торкають моє серце. Але є одна, яка залишила в мені глибокий слід.
Це була молода дівчина, надзвичайно гарна, але з глибокими внутрішніми страхами. Вона сумнівалася в собі, соромилась навіть мріяти про сцену. В її очах було багато болю, невпевненості, а в поставі — відчуття, що вона «не гідна». Але я побачила в ній силу, яка просто чекала, щоб її пробудили.
Ми разом пройшли непростий шлях трансформації — не лише зовнішньої, а насамперед внутрішньої. І коли вона вийшла на сцену: пряма спина, гордий погляд, очі, що сяяли зсередини — я ледь стримала сльози. Це був момент істини. Вона перемогла ще до того, як журі оголосили результати. Перемогла себе, свої сумніви, минуле і страх не бути прийнятою.
Її справжня перемога — це не лише корона, а глибоке переосмислення:
«Я можу. Я варта. Я достойна бути тут.»
І саме заради таких історій я роблю цю справу. Бо це не просто про конкурс — це про повернення до себе.
Якою Ви бачите сучасну місію конкурсів краси?
Сучасні конкурси краси давно вийшли за межі лише зовнішності. Сьогодні їхня місія — дати жінкам голос, платформу для самовираження, соціального впливу та розвитку. Це простір, де можна розповісти свою історію, підняти важливі теми, надихнути інших і проявити себе не лише як красиву, а як розумну, сильну, активну жінку.
Конкурси об’єднують надзвичайних жінок з усього світу. Це неймовірна можливість для нетворкінгу, нових знайомств, жіночої підтримки. Тут не змагаються — тут підтримують, розкривають, допомагають одна одній стати кращою.
Сучасна краса — це вже не про «ідеальні параметри», а про унікальність, впевненість, внутрішнє світло. І найголовніше — конкурси доводять: жінка може бути прекрасною в будь-якому віці, з будь-яким зростом, вагою чи формою. Бо краса — це гармонія зовнішнього і внутрішнього, яка надихає інших бути собою.
Чи плануєте Ви створити власну освітню платформу або школу для жінок?
Я вважаю, що вона вже частково існує! Через свої соціальні мережі я щодня надихаю жінок, ділюсь особистими історіями та секретами успіху, мотивую і підтримую. Це вже певною мірою — освітній простір. Я також працюю індивідуально як коуч і ментор, допомагаючи жінкам розкривати себе та досягати цілей.
Крім того, періодично в партнерстві з Академією Інфлюенсерів я запускаю навчальні курси, де ми вчимося розвивати особистий бренд, монетизувати соцмережі та використовувати онлайн-платформи з користю.
У сучасному світі соціальні мережі — це не лише розвага, а потужний інструмент самореалізації та зростання. Варто лише знати, як правильно ним користуватись — і тоді кожна жінка зможе стати впливовою, впевненою і реалізованою.
Які у Вас мрії, що йдуть далі за подіум і камери?
Мої мрії значно ширші, ніж подіум і камери. На щастя, я бачу, що мої мрії поступово здійснюються.
Я мрію створювати проєкти, які змінюють життя — освітні, благодійні, культурні. Я хочу об’єднувати жінок з усього світу, щоб допомогти їм розкривати потенціал, знаходити внутрішню силу, підтримку та віру в себе. Я прагну бути частиною змін, які залишають слід не лише в кадрі, а й у серцях. Для мене важливо ділитися досвідом і будувати щось справжнє, що надихає й об’єднує.
Окрема, дуже важлива частина мого життя — це моя сім’я. Я нею щиро пишаюся. У сучасному світі людям дедалі складніше будувати щасливі стосунки, і це мене хвилює. Протягом багатьох років в Україні я керувала шлюбною агенцією, саме завдяки їй я зустріла свого чоловіка. Ми допомогли багатьом парам знайти одне одного та створити щасливі родини.
На жаль, через війну ми були змушені призупинити цю діяльність, але я мрію її відновити. Люди потребують любові, підтримки, гармонії. І я хочу допомогти їм не лише знайти партнера, а й побудувати справжні, глибокі стосунки — з повагою, довірою та турботою. Принести більше любові в цей світ — ось моя мрія.
БЛІЦ
Головна цінність у житті?
Мої люди і моя сімʼя.
Ваш ранковий ритуал?
Обожнюю починати ранок без поспіху, насолоджуючись кожною хвилиною. Завжди телефоную мамі в Україні та подрузі у Вашингтоні. Люблю снідати вдома. Мій незмінний сніданковий must-have — цілий авокадо, а решта може змінюватись. І кава з мигдальним молоком.
Яка українська страва для Вас — смак дому?
Папині голубці та мамині пиріжки з вишнями або сливами.
Що б Ви сказали собі 10 років тому?
Я б хотіла побачити себе в той період, коли переживала складний етап розлучення. Я залишилась одна з дитиною, без роботи, без грошей, без підтримки… Тоді було страшно, боляче й здавалося, що виходу немає. Я б хотіла обійняти себе ту й сказати:
«Все, що ти зараз проходиш — тимчасове. Це не кінець, це початок нового. Не бійся. Не дозволяй болю руйнувати тебе. Просто дій. Іди вперед, навіть якщо важко. Бо попереду тебе чекає щасливе життя, справжнє кохання, визнання, успіх і нова ти. Повір у себе. Найкраще ще попереду. І лише від тебе залежить, яким воно буде.»
Ваш меседж українкам у світі
Мої дорогі українки по всьому світу!
Памʼятайте: ви — унікальні, сильні, прекрасні. Не лише зовні, а й серцем, душею, діями. Ми всі зараз переживаємо непрості часи — хтось був змушений покинути дім, хтось втратив усе, навіть близьких. Але життя триває — і воно у ваших руках!
Ви маєте прожити його щасливо — заради себе, заради тих, хто вас любить, і заради тих, кого ми втратили.
Пам’ятайте: найтемніше буває перед світанком. Ви сильніші, ніж думаєте. Все ще можливо — навіть почати з нуля.
Уявіть, що вам 80 років. Що б ви сказали собі у 30, 40, 50? Напевно: «Попереду ще так багато! Не бійся, вір у себе!»
І саме це я хочу вам сказати зараз: вірте, дійте, мрійте! Будуйте життя, яке вам до душі. Де б ви не були — в Європі, Америці, Азії — несіть світло України.
Ми — жінки світла, гідності та сили. Об’єднуйтесь. Підтримуйте одна одну. Ідіть своїм шляхом з любов’ю й впевненістю.
Бо разом ми — велика сила. І я вірю в кожну з вас!
Майамі, Флорида
